А навіщо мені цей Спас?!

Ники Спаса, є твоїм бажанням додати в себе, як тобі здається,

Щось потрібне твоїй душі.

Це питання для мене давно вже свербить десь всередині, і живе таким собі уплот-

Нением моєї свідомості, тому й коштує в мені бажання роз’яснити його

Для себе.

Отже, питання поставлене, і тепер від мене потрібно необхідність ви-

Сказати своє розуміння того, що рухає мною для осягнення такого яв-

Лення як козачий Спас.

Шлях до цього не близький, тому сяду-ка я перед далекою дорогою, та

І рушу собі не поспішаючи.

На цьому шляху по Великій Русі вже багато знають і ще більше жажду-

Щих знайти його. І кожен з йдуть говорить спраглим про те, що знає

Куди і як йти і пропонує слідувати за собою.

Ось і я, прислухавшись до самого себе, піду за своїм покликом. куди він

Мене поведе, туди і піду. А голос цей підказує мені, що, рушивши

В цьому напрямку, потрібно частіше заглядати в себе для пошуку своїх

Слабким місцем. Вони-то, якщо ти не знайдеш їх в собі, і стануть твоїми перешкодами

На цьому шляху. А відшукавши їх, мені необхідно розпрощатися з ними, зміцнивши

Себе таким чином для подальшого ходіння по коліях невідомим. за

Тих місцях, де тобі потрібно йти «туди - не знаю куди, принести те -

Не знаю що”.

Але скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться. І можна потра-

Тить все життя на їх пошук, але так і не розглянути основні з них, хоча вони

Стирчать з тебе завжди, і кожен зустрічний-поперечний при бажанні мо-

Жет розгледіти їх в тобі при першій можливості. Ти ж їх не здатний

Помічати по одній простій причині. Ти сам не свій. Ти не прийняв себе та-

Ким, який ти є, тому що таким ти собі не подобаєшся. І прідумива-

Їж для цього Світу себе таким, який на твою думку буде йому инте-

Вій.

Так про що я хотів сказати? Те, про що говорять багато. Про Спасе. Але я буду го-

Воріть про Спасе для себе.

Сьогодні багато говорять про Спасе «як про унікальну систему військової

Підготовки козаків-характерників »,« хитрої козачої науці »з наявністю

«Унікальних технік входження в змінені стани свідомості»,

«Спеціальних способів і прийомів підготовки, що дозволяють купувати

Екстрасенсорні здібності »,« способів протистояння необмежений-

Ному числу противників »… Можна і далі перераховувати знайомі для

Цікавляться цією темою фрази, які сьогодні характеризують таке

Явище, як Спас, але, мабуть, я на цьому зупинюся.

Тому що мені хочеться говорити зовсім про інше. Про те зове, що доно-

Сится з моєї душі. Він кличе мене в глибину і змушує здійснювати усі-

Лія для розуміння, а, значить, для придбання та отримання сил, щоб

Рухатися за обраним мною шляху далі. А моя душа знає, що пості-

Ням Спаса рятується, освітлюється і приліплюється до дороги додому - до-

Розі на Небеса! Але дорога ця вибоїста і терниста, і моя кривизна поз-

Воляет душі хоч на мить побувати там. Для цього мені слід виправити

Її і розгладити всі зморшки і складки, які наросли на ній за час

Мого спілкування з Світом.

Ось чому я вибрав і прийняв Спас. У ньому є все необхідне для того,

Щоб позбавити мою душу від образ, страждань і нещасть, розчарувань

І претензій до Миру. Бо, завдяки Спасу, я можу створити свій влас

Ний чарівний світ, де буду наповнений щастям, радістю і свободою.

Якщо повернутися до загальних міркувань про Спасе, то стає зрозумілим,

Чому він такий різний у кожного його носія і наставника. А по-

Інакше й неможливо. Адже Спас - це політична течія Життя, де нас всіх сбіва-

Ет її потоком в численні русла. Ми пливемо по ним кожен зі сво-

Їй кривизною душі, яка нам властива з часу появи

В цьому Світі, з бажаннями, здібностями і можливостями, і прілепля-

Емся по ходу свого руху до різних притулок, де приростає

До отриманого і стаємо перешкодами на шляху руху життя. як

Для самих себе, так і для інших.

А оскільки життя - це середовище постійної новизни і змін, яка

Тисне нас на цьому шляху різними подіями, а вони як ми вважаємо, при-

Носять нам страждання і нещастя. Не приймаючи це за благо життя, яка

Ізмінает в нас старе для нашої ж користі для того, щоб наповнити

Новим, ми в своїй приліплена стаємо злими на Мир і на людей.

Тому що аж надто не хочеться рухатися далі за течією річки жиз-

Ні і залишати насиджені місця, облаштовані для комфорту і прісвое-

Ня чужого.

Тому і в Спас неможливо увійти двічі в одному місці. Він завжди но

Вий і непередбачуваний, і кожен з тих, хто його обрав, повинен поде-

Литися з усіма спраглими своїми дарами і талантами, виходячи від щед-

Рот своїх і чистоти своєї душі.

Наставники Спаса говорили, що наші здібності - це дари, які ми

Знаходимо в міру розпалювання нашої душі і серця. Це квіти, які

Виростають на нашому шляху, политі водою наших зусиль і бажань.

Але щоб пройти за себе далі, потрібно побороти в собі спокусу поль-

Тися їх красою і ароматом все життя, і залишити їх там,

Де вони в нас проросли.

А для мене це означає вибір шляху для здобуття повноти і цілісності, для

Розпалювання свого серця і спонукання Совісті в якій голос Божий зву-

Чит.

І для мене Спас починається з того моменту, коли я заглянув в самого себе

І побачив своє недосконалість. І тепер я знаю, що для того, щоб стати

Трішки досконаліший, мені необхідно збирати сили для відмови від своїх

Уподобань.

Тому що в місці, де я прив’язаний, прив’язані і мої сили. І тут я ско-

Ван по руках і ногах, а також, як говорили наставники Спаса, ношу обруч

Душевний і замки серцеві.

Оскільки моє недосконалість постійно вказує мені на відсутність

Повноти, то я намагаюся знайти те, що наповнить мене і підкаже, що це

І є те щось, що я так діяльно шукав.

Одночасно з цим я старанно приховую своє недосконалість від дру-

Гих, для того щоб не показувати свої слабини. А оскільки я, як і всі,

Є в житті мисливцем за силою, то намагаюся здаватися всім навколиш-

Щим сильним, щоб не бути битим. Адже суспільство не визнає слабких,

А також тих, хто з нього висовується, а кому хочеться бути викинутим

Їм на узбіччя життя, а потім прірва?!

Але якщо я нічого не роблю для своєї досконалості, значить, свої недо-

Статки, які є в кожному з нас, я намагаюся використовувати в суспільстві

Для добування власних достоїнств. І в них я знаходжу зброю для сво-

Їхніх перемог.

А Спас, говорили наставники, тільки для тих корисний, хто, живучи в своїх не-

Достатках, набувають достаток душевний і сердечну теплоту. І освоєння-

Няється від своїх душевних і тілесних нечистот, як від непотрібного сміття

Душі і печалі сердечної.

Тому мені треба розглядати кожен свій недолік як можли

Ність отримати урок і взяти з нього свій хабарів для своєї користі та науче-

Ня.

Я повинен стати бджолою, яка з усього в житті, що мені зустрінеться, довго-

Дружин взяти хабарів для свого зростання, в тому числі і над своїми недо-

Статки.

А розглянути я їх зможу тільки тоді, коли вийду за звичні межі

Свої і знайду нову міру розуміння життя. Вона-то і дасть мені можли-

Ність отримати сили для руху далі по життю. Бо без постійного

Спонукання себе розширювати цей захід розуміння, повільно, але вірно ви-

Тека з мене охота до життя, а, значить, я свідомо відмовляюся від себе

Живого, і стаю за життя мертвим і байдужим. бо боюсь

Відкритися Миру і стати самим собою. У міру зростання моїх страхів,

Світ все більше віддаляється від мене і стає ворожим і небезпечним.

Тепер я починаю розглядати його як якусь середу, яка в будь-який

Момент здатна забрати у мене те, що я маю. Тоді Світ починає іску-

Шать мене новими придбаннями, які несуть мені нові страхи

Про їх втрату. Після цього я вже не здатний радіти життю і приймати

Все в цьому світі як Божий промисел, який спрямований тільки до одно-

Му - до мого зростанню над собою.

І тоді я заганяю свою душу в клітку і стаю холодний серцем і го-

Ряч пристрастями для того, щоб відстояти вже отримане і отримати нове.

Тепер я не віддаю ні себе Миру, ні свої дари, а тільки через пристрасті ж-

Гавкоту отримувати все більше і більше і отримувати з цього користь тільки са

Мому.

Але Миру я такий не потрібний, і він вривається в моє життя постійними уро

Ками, в яких я повинен, для порятунку своєї душі, а, значить, себе, при-

Набути здатності і сили відмовлятися від усього зайвого, що мені під

Шкоду.

Ці уроки показують мені, що зруйноване мною в мені можна восста-

Новить, якщо я добровільно стану власними силами будувати огорожу

Для всього зайвого, що накопичив у собі і що тисне мене своєю вагою

Для свого утримання.

З цього моменту до мене приходить розуміння, що для того, щоб щось

Отримати, я спочатку повинен щось віддати Миру з себе. А якщо мені нічого

Поки віддати, моє завдання полягає в тому, щоб щось накопичити, що буде

Потім йому корисно.

Тоді я зможу свідомо відмовитися від того, що несе задоволення мое-

Му тілу, але обтяжує душу, і припинити ті впливу Миру, які мнуть мою

Душу ударами долі, і приносять хвороби і розчарування.

Я повинен починати вибудовувати свою серединку (серце) відповідно

З рівновагою Миру, яке є підставою Лада у Всесвіті.

Отже, я вчуся чомусь, що мені необхідно для подальшого руху

До осягнення Істини. І Істина ця, в моєму розумінні, це Любов, кото

Раю всіх приймає і нікого не судить!

Це приведе мене до здатності поступово очищатися від накопичених

Мною помилок в житті. Тобто станів блуду в тілі і свідомості,

В справах і помислах, коли ми вдаємося до нього для отримання благ

Земних і тілесних, і блукаємо далеко від свого життєвого предназначе-

Ня.

Все це допоможе мені прийти до стану прийняття Миру у всіх його прояв

Леніях.

І тоді душа моя розправить крила, і я полечу назустріч своєму предна-

Значенням, і стану Господарем самого себе і свого життя. І Спас мені в цьому,

Тепер я це знаю напевно, допоможе!

Дьомін Сергій.



ЩЕ ПОЧИТАТИ