Я Звичайна але, не звичайна дівчинка

я звичайна але, не звичайна дівчинка ....

Тоді був звичайний повсякденний день. Встала я, як завжди, о 7:00 ранку, на моє 15-ти річчя до нас прийшло багато людей яких я знати не знала…, і вони подарували мені купу всяких не потрібних для мене речей…. І я вирішила їх продати… Так, мене мучила потім совість, але за то на ці гроші я змогла створити собі свій маленький куточок, ну як бачите вийшло непогано!

я звичайна але, не звичайна дівчинка ....

У нас 3-х поверхова квартира і весь 3-ій поверх мій… тому що на нього спочатку не хто не хотів підніматися…. Була просто сходи і невелике приміщення… але тітка зробила мені тут стінки, тим самим у мене з’явилася кімната і навіть свій маленький туалет… на нього у мене грошей тоді не вистачило, та й в принципі він мені подобався… і якось так я і оселилася на 3 поверсі.

Ще у нас є покоївка, недолюблюю я це слово… але, в загальному, звуть її Марі. І вона суперская, вона завжди тримає себе у формі, я ось іноді дивуюся як у неї часу на все вистачає!? Ще вона веде прям дуууже здоровий спосіб життя! Вона веган, ну вірніше стала їм 2 роки тому, а раніше просто пп… і мені пощастило так як я теж намагаюся вести здоровий спосіб життя, а вона дуже добре розбирається в харчуванні! Можна сказати завдяки їй я і схудла… раніше я була з нормальним тілом в принципі.. але зараз моє тіло мені подобається набагато більше!

Марі завжди готує мені сніданки, по початку мені було жах як не зручно, та й зараз в принципі теж, так як готувати я і сама прекрасно вмію, але Марі не переспориш…

-Доброго ранку Марі!!

-А! Вибач! Не встигла переодягнутися, смачного! Я зараз!

-Та нічого страшного! Хахах!

У Марі нічого не може бути несмачно! Це божественно! Мій улюблений сніданок!

-Ну як?

-Бесподобно, як і завжди!

-Хочеш свіжовичавлений сік?

-Звичайно

-Що за планами?

-Ну… всього 6 уроків 7-ий фіз-ра, і ще 2 підготовчих… в загальному 9 уроків… скоріше за все буду до 18:00 хоч як мене пізніше…

-Супер я в 8 піду на пробіжку, приєднаєшся?

-Так! З хлопцем?

-Думаю так! Він любить вечірні пробіжки!

-ммммм…

-хахаа! Їж давай!

-Кстаіі, твоя їжа вже у тебе в портфелі! В кімнаті потрібно чогось?

-Марі! Я сама там прибирати! 1000 разів говорила!

-Добре, добре просто це входить мої обов’язки! Гаразд… до вечора тоді?

-Ну так!!

-Ходімо проводжу… а то мені теж працювати треба…

-Прямо з ранку?

-Нууууу… да…….

-Ясно. Що знову?

-Та ні нічого… все нормально!

-Вона в спальні?

-Напевно, так!

-Хто?

-Що?

-Марі! Мені вже 17 років! Досить а!

-Ну взагалі то ще 16 !!!! НУ… вона не одна…

-Один і той же? 3-й тиждень?

-Ну так..

-Дивно! 3 тижні - це занадто…. Гаразд я піду… не хочу запізнитися….

Давай! Успіхів!

я звичайна але, не звичайна дівчинка ....

Я розумію Марі… вона не коли не хотіла мене засмучувати… але засмучуватися над усім цим я спинилася років так в 15 …. За чим засмучується? Цього не змінити… І що мені тепер псувати через це собі все життя? Ні! У мене великі плани на неї!!!

Хоча іноді мені буває сумно, згубно і бридко… і Марі чому то може це добре помічати…

О! Шкільний автобус!

-Доброго дня!

Сподіваюся, моє місце не зайняли! Ні! Слава Богу! О так! Звичайно, наші 2 «Суперзірки школи» і як можна бути такими огидними!? І з таким жахливим смаком стилю? А ну так! І так само «гордість нашої школи» «спортсмени» ще з 7 класу! «Такий здоровий спосіб життя ведуть! обзавідуешся! »

Чесно сказати я не любила їздити в автобусі… думаю зрозуміло з яких причин… але в 9 класі до мене в руки потрапила чудова річ, яка називається навушники! Це рай! Я вважаю, що музика це щось інше від цього світу…

Що ж 1-ий урок, а ще 6 попереду… ну з богом як то кажуть!

Господи тільки 4-ий урок. Попереду ще 2, а мені так погано що я зараз не просто помру, а розчинюсь… Ще й медика немає! Супер! Як так може боліти живіт і голова… мені здається, що вона зараз розколеться на 8 частин як в «Пилі» …

У мене завжди був міцний організм…, і він такий і є… тому я вже визначилася з майбутньою професією! Тоді я все ж досиділа 4 уроки і вирішила піди в туалет освіжиться, і я майже вже до нього дійшла як у мене різко закрутилася голова і все потемніло в очах при чому ще й ноги підкосилися. І я впала. І звичайно ж наді мною зібрався натовп школярів з телефонами і наші «Суперзірки» які не могли не посміятися… А там і «наша гордість» приспіла А «лідерки» Лінсі початку вершаться на «Джейса» мене мало не знудило….

Я спробувала тоді встати але у мене не вийшло.. повзти тим більше був не варіант.. і на мене нахлинуло моє не улюблене почуття… коли ти нічого не можеш зробити.. у мене вже мало паніка не почалася.. жодна худоба не простягнула руку… куди котиться світ подумала я… і тут я не встигла ще до кінця схаменеться як мене підхопили чиїсь крижані і сильні руки.. в прямому сенсі крижані. Я сперлася на шафку і намагалася прийти в себе тоді… це був дуже дивний хлопець! У прямому сенсі цього слова… Він був безперечно гарного статури… Сірі очі, вони були наче дим. Чорне волосся, чорнило не куда..і одягнений він був у чорне.. весь.. мені стало стрьомно. Я навіть подумала, що за мною прийшла смерть! Особливо коду він мене підняв і поставив до шафок і подивився в очі… я подумала: ну все!

-Чувак! Здорово! Яким вітром?!

-Здоров! Так ось скучив за вами! Хаха! Вона мені прохід загородила… а ще тобі б в іншу сторону та ось з нею!

Вона це я?

-З неї це зі мною?! Хаха! Приветики! (Лінда)

-Агась! А ти не че так! Мені подобається!

-Чуваак! Радий бачити гульнемо сьогодні?

-Можна, можливо! Здоров!

Вони пішли, а я пішла в туалет. Я довго намагалася зрозуміти, що зі мною було. Що це за хлопець! Я його не коли не бачила в школі… Я подумала, що краще після такого піти додому.

І так буду завтра головним обговоренням… Але з цим я розберуся завтра… і до медику теж завтра сходжу… але в школі я залишатися не буду……. Краще піду додому…

-Ало!

-Привіт! Як справи рідна?

-Тітка?! Здрастуй! Нормально! А твої?

-Як завжди-чудово!

-Радіо! І рада тебе чути!

-І я! Дорога! Що робиш?

-Я? У школі… На перерві…

-А! Так…? І, як школа? Готуєшся до випускного?

-Так! Так… підготовка в усьому розпалі!

-Мм! Ось як!

* Сігнял *

-Дорогуша! Тебе не вчили що брехати це погано?

-Т… Тітка?

-Вона сама!!! Заплигуй давай!

-Дякуємо! Привіт! Прости.. не хочу не кого ішній раз турбувати…

-Ааа! .. прям за неспокійна я!!

-Хаха!

-Більше так не роби! Домовилися?

-Добре! До речі, а що ти тут робиш те?

-В Mc ‘Donalds їжу! Я сиділа 2 тижні на строгій дієті! І зараз мій організм вимагають цієї божественної їжі! А ти! Складеш мені компанію!

-Я? Із задоволенням! Давно з тобою не де не каталася! ха-ха!

-Так…. Я як бачиш це виправляю! Чого тобі?

-Нуу… Салат і смузі!

-Ясно зрозуміло! Кхм! 2 «Біг Тейсті», Велика порція нагетсів, креветок і фрі теж по 2 штуки, всі можливі соуси до них… 2 пиріжка з вишнею, 2 смузі… смак на ваш вибір… латте… і морозиво! Не дивися на мене таким поглядом! Зараз я нічого не хочу чути про твоє - моє пп!

-Ясно! Хахах!

-Умніца! Хахах! Їдемо до мене додому?

-Я знаю цей погляд! Да!!!

-До речі! Ти мені не поясниш, що ця ти так рано зі школи пішла? А?

-Так…. Нас відпустили по раніше… а то ми готуємося так готуємося, а у нас ще й випускний… ось що б був час і до нього підготуватися…

-Ясно! Їж давай!

Я не хотіла говорити тітці… Вона хороша, але вона б могла не так зрозуміти… та й до того ж навантажувати її зайвий раз… за чим потрібно?

-До речі, а ти готуєшся до балу то?

-Ну… зараз немає. Головне іспити здати… у мене потім часу вистачить…

-Що-то ти темниш подруга! Ти задумувала взагалі туди не піти? Так?

-Ну… Так… Мені там буде нудно…

-Ні! Ні! Ні! Ти підеш на бал! Тому що це буває лише раз у твоєму житті, 11-ий клас! Молодість і все таке…! Так що немає люба так не піде! Я особисто цим займуся! Нічого нудного не буде! Я колись не пішла на випускний через твоєї мами! Тобі не дозволю! Усе!

-Гаразд! Гаразд тітка! Заспокойся… що ти так вибухнула то? .. Стоп! Через моєї мами?

-Що? Так… забудь це так до слова…

-Тітка. Але…

-Так! Давай про бал…

-Гаразд…

Я не люблю нав’язуватися, але іноді я дуже цікава… що це означало взагалі? ТЕТЯ ПРОПУСТИЛА СВІЙ ВИПУСКНИЙ? Але цього не може бути! Тому що в дитинстві мені вона розповіла про нього… Що вона була як принцеса. І все таке… Але ладно… З нею сперечатися як битися об стінку… це точно… так що доведеться йти. Але я дуже буду чекати якусь серйозну причину що б туди не піти….

я звичайна але, не звичайна дівчинка ....



ЩЕ ПОЧИТАТИ